Аріадна Ефрон (5 (18) вересня 1912, Москва — 26 липня 1975, Таруса) — перекладачка, мемуаристка, художниця, мистецтвознавиця, поетеса, дочка Марини Цвєтаєвої та Сергія Ефрона. У дитинстві писала вірші, які публікувала мати. У 1922–1937 роках жила за кордоном (Чехословаччина, Франція). У Парижі вивчала мистецтво та історію мистецтва, співпрацювала з французькими та російськими журналами, перекладала радянських поетів, зокрема Маяковського. Повернулася до СРСР у 1937 році, працювала в журналі „Revue de Moscou“. У 1939 році незаконно арештована, піддана жорстоким тортурам, зґвалтуванням та іншим знущанням, внаслідок чого у 27 років „зізналася“ у шпигунстві на користь Франції; засуджена до 8 років таборів. У 1949 році заслана до Туруханська. Реабілітована у 1955 році. Готувала видання творів Цвєтаєвої, перекладала французьку поезію, зокрема Гюго, Бодлера і Верлена. Померла від інфаркту в Тарусі. Дітей не мала.