Корнелій Макушинський
- Дата народження:
 - 08.01.1884 
 - Дата смерті:
 - 31.07.1953 
 - Тривалість життя:
 - 69
 - Дні з народження:
 - 51800
 - Роки з народження:
 - 141
 - Дні після смерті:
 - 26394
 - Роки після смерті:
 - 72
 - Додаткові імена:
 - Kornel Makuszyński, Корнель Макушинский
 - Категорії:
 - Письменник, Сатирик, гуморист, фелетоніст
 - Громадянство:
 - поляк
 - Кладовище:
 - Zakopane, Cmentarz na Pęksowym Brzyzku (pl)
 
Корнелій Макушинський (пол. Kornel Makuszyński, 8 січня 1884, Стрий (нині Львівська область, Україна) — 31 липня 1953, Закопане Польща) — польський прозаїк, поет, фелейтоніст, театральний критик, член Польської Академії літератури.
Корнелій Макушинський народився 8 січня 1884го року у Стрию, у сім'ї Юлії Огоновської і Едварда Макушинського, полковника австрійського війська.
Відвідував IV гімназію ім. Яна Длуґоша у Львові. Винаймав скромну квартиру у львівського асенізатора і гицля Зіґла на Клепарові. У 14 років почав писати вірші. Перші їхні публікації з'явились у львівській газеті «Слово Польське»(«Słowo Polskie») коли письменникові було 16. У 1904 році став членом редакції цієї газети, займаючись театральними рецензіями.
Закінчив факультет польської літератури і романських мов Львівського університету імені Яна Казимира, пізніше навчався у Сорбонні у Парижі, де вивчав французьку літературу. Подорожував по Італії в компанії майбутніх польських літераторів Леопольда Стаффа, Яна Каспровича, Владислава Оркана. В середині 1915 року, так само як і тисячі мешканців Львова був евакуйований вглиб Російської імперії. Зовсім випадково затримався у Києві, де жило дуже багато поляків. Залишився там головою місцевого Союзу польських письменників і журналістів, а також літературним керівником київського Польського театру.
До Польщі повернувся після закінчення війни, у 1918 році, спочатку на декілька місяців до Львова, потім до Варшави. Мешкав там до 1944 року. За свою творчість отримав членство Польської Академії Літератури, нагороди ПАЛ «Золотий лавр» і почесне громадянство м. Закопане (проживав у ньому із 1945 р.).
Книжки Макушинського знайшли велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів.
Помер Корнелій Макушинський 31 липня 1953 року, похований на Цвинтарі Достойних у місті Закопане. Його твори для дітей і молоді, перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, у Львові.
У Стрию у притворі костелу Різдва Богородиці Карпатським товариством була встановлена пам'ятна таблиця Корнелію Макушинському.
Творчість
- 1908 Połów Gwiazd перша видана казка
 - 1910 W kalejdoskopie
 - 1910 Romantyczne historie
 - 1910 Rzeczy wesołe
 - 1911 Zabawa w szczęście
 - 1912 Szewc Kopytko i kaczor Kwak(«Швець Копитко і качур Квак»)
 - 1913 Awantury arabskie
 - 1914 Straszliwe przygody
 - 1915 Perły i wieprze
 - 1916 Bardzo dziwne bajki (Bajka o królewnie Marysi, o czarnym łabędziu i o lodowej górze, Szewc Kopytko i kaczor Kwak, O tym jak krawiec Niteczka został królem, Dzielny Janek i jego pies)
 - 1917 Po mlecznej drodze
 - 1919 Piosenki żołnierskie
 - 1919 Słońce w herbie
 - 1925 Bezgrzeszne lata
 - 1928 O dwóch takich, co ukradli księżyc(«Про тих двох, що вкрали місяць») — на його основі знятий фільм і анімаційний серіал
 - 1929 Listy zebrane
 - 1930 Przyjaciel wesołego diabła(«Товариш веселого диявола») — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
 - 1932 Panna z mokrą głową(«Панна з мокрою головою») — на основі цієї казки було знято фільм і телевізійний серіал
 - 1933 Skrzydlaty chłopiec
 - 1933 Mały chłopiec
 - 1934 Uśmiech Lwowa
 - 1935 Wyprawa pod psem
 - 1935 Wielka brama
 - 1936 Złamany miecz
 - 1937 Awantura o Basię — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
 - 1937 Nowe bajki tego roku
 - 1937 Szatan z siódmej klasy — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
 - 1939 Za króla Piasta Polska wyrasta
 - 1939 Kartki z kalendarza
 - 1946 List z tamtego świata
 - 1957 Szaleństwa panny Ewy(«Шаленства панни Єви») — роман написаний в 1940, на його основі знято фільм і телевізійний серіал
 - Ballada o św. Jerzym
 - Człowiek znaleziony nocą
 - Dusze z papieru
 - Dziewięć kochanek kawalera Dorna
 - Król Azis
 - Moje listy
 - Narodziny serca
 - O duchach, diabłach i kobietach
 - Orlice
 - Pieśń o Ojczyźnie
 - Radosne i smutne
 - Romantyczne i dziwne powieści
 - Śmieszni ludzie
 - Wycinanki
 - Ze środy na piątek
 - Żywot Pani
 - Fatalna szpilka
 - Legenda o św. Jerzym
 - Liryki
 - Listy zakopiańskie
 - Listy ze Lwowa
 - O tym, jak krawiec Niteczka został królem
 - Poezje
 - Poezje wybrane
 - Smętne ballady
 - Śpiewający diabeł
 - Wesoły zwierzyniec
 - Drugie wakacje Szatana (відсутня книга, видання якої було заплановане на грудень 1939 р.)
 - 
	
Разом із польським письменником, Маряном Валентиновичом:
 - 1933 120 przygód Koziołka Matołka(«120 пригод козлика Матолка») (120, тому що книга містила 120 ілюстрацій) Українською мовою переклала казку Макушинського стрийська поетеса — Теодора Савчинська-Латик.
 - 1933 Druga księga przygód Koziołka Matołka
 - 1934 Trzecia księga przygód Koziołka Matołka
 - 1934 Czwarta księga przygód Koziołka Matołka
 - 1935 Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki(«Пригоди мавпенятка Фікі-Мікі»)
 - 1936 Fiki-Miki dalsze dzieje, ten kto czyta, ten się śmieje
 - 1937 O wawelskim smoku
 - 1938 Wanda leży w naszej ziemi
 - 1938 Na nic płacze, na nic krzyki, koniec przygód Fiki-Miki
 - 1960 Legendy krakowskie (O wawelskim smoku, Wandzie)
 - 1964 Комбіноване видання Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki
 - 1969 Комбіноване видання Przygody Koziołka Matołka
 
Джерело: wikipedia.org
Немає місць

Відносини
| Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
|---|---|---|---|---|
| 1 | ![]()  | Rafał Malczewski | Друг | |
| 2 | Stanisław Wasylewski | Шкільний товариш | 
12.11.1962 | Premiera filmu "O dwóch takich, co ukradli Księżyc" w reżyserii Jana Batorego
O dwóch takich, co ukradli księżyc – film przygodowy dla młodych widzów z 1962 roku, produkcji polskiej, w reżyserii Jana Batorego. Fabuła filmu jest oparta na powieści Kornela Makuszyńskiego pod tym samym tytułem. Odtwórcy głównych ról byli postsynchronizowani w filmie przez Danutę Mancewicz i Marię Janecką.

						
						