Тадеуш Боровський (пол. Tadeusz Borowski; * 12 листопада 1922, Житомир — † 3 липня 1951, Варшава) — польський поет, критик і публіцист.

Дитинство провів в Україні. Після репатріації в 1932 році його родина оселилась у Варшаві. Освіту здобув на підпільних курсах - в період окупації Польщі. У підпільному Варшавському університеті займався полоністикою. Брав участь в конспіративному житті молоді з лівими поглядами.

Почав літературну діяльність 1943 року. Був ув'язнений гітлерівцями у концтаборах Дахау, Освєнцімі, Аушвіці та ін. У 1946 році він повернувся до Польщі, закінчив вивчення полоністики у Варшавському університеті.

Член Польської робітничої партії. Працював в Польській інформаційній агенції в Берліні.

Був провідним оглядачем часопису "Нова культура". Розчарувавшись в сучасній дійсності, Боровський покінчив життя самогубством.

Перша збірка віршів видана у підпіллі. Автор книги «Ми були в Освєнцімі» (1946), збірка оповідань «Прощання з Марією» (1947), збірка памфлетів і фейлетонів «Оповідання з книжок і газет» (1949).

Лауреат Державної премії (1950) .

Твори

Поезії

• Gdziekolwiek ziemia (1942)
• Arkusz poetycki nr 2 (1944)
• Imiona nurtu (1945)

Проза

• Byliśmy w Oświęcimiu (1946, зі співавторами)
• Pewien żołnierz. Opowieści szkolne (1947)
• Pożegnanie z Marią (1947)
• Kamienny świat (1948)
• Opowiadania z ksiażek i gazet (1949)
• Czerwony maj (1953)