Владислав Гумплович (пол. Władysław Gumplowicz; 14 лютого 1869, Краків — 10 вересня 1942, Варшава) — польський політичний діяч, публіцист, географ і економіст, професор Вільного польського університету. Використовував псевдоніми Петро Гурковський (пол. Piotr Górkowski) і Владислав Краківський (пол. Władysław Krakowski).

З 1901 року — член Польської соціалістичної партії (ППС) і Польської соціал-демократичної партії, з 1906 року — активіст ППС-революційної фракції.

Прихильник незалежності Польщі та створення польських легіонів. Виступав проти включення східних територій (Галичини, України і Білорусі) до складу польської держави, виступав за східний кордон за етнічною ознакою.

З 1924 року — професор Вільного польського університету у Варшаві.

У 1934 р. — автор сільськогосподарської програми ППС. Під час німецької окупації викладав на конспіративних курсах Вільного університету Варшави.

Публікації

У 1893–1895 рр. поміщав статті в газетах і журналах: німецьких «Neue Deutsche Rundschau», «Sozialistische Monatshefte», «Der Sozialist», «Die Zeit», «Die Zukunft», «Deutsche Worte», «Rheinisch-Westfälische Arbeiterzeitung», італійських -« Riforma Sociale» і англійських -«Wilshire's Magazinе».

Владиславу Гумпловичу належать політичні публікації:

• Kwestia polska a socjalizm (1908),
• Ferdynand Lassalle (w 40-tą rocznicę śmierci): Karta z historyi socyalizmu w Niemczech
• Międzynarodowe braterstwo proletaryatu

Наукові праці в галузі географії і економіки:

• Australia i Oceania (1927),
• Geografia gospodarcza (1927),
• Rozwój gospodarstwa światowego (1928),
• Australia i Oceania (1937),
• Azja Południowa (1938),
• Dzieje założenia Stanów Zjednoczonych Północnej Ameryki
• Japonja
• Norwegja
• Nowa Zelandja

а також історичне дослідження

• Obłąkani królowie — Szkice z dziejów państw monarchicznych (1923).