Увечері в четвер, 8 травня, з димаря Сікстинської капели піднявся білий дим. Це сталося о 18:08. Поява білого диму, за якою послідував дзвін дзвонів базиліки Святого Петра та радісні овації натовпу, свідчила про те, що папу обрано. Це кардинал Роберт Франсіс Прево (14.09.1955) з Чикаго, який прийняв ім’я Лев XIV.

Лев XIV вільно володіє рідною англійською, а також іспанською, італійською, французькою та португальською мовами, а також розуміє письмові тексти латиною та німецькою. Але що відбувалося в Сікстинській капелі незадовго до появи диму і що відбувається до того, як кардинал-протодиякон Мамберті вийде на балкон базиліки Святого Петра, щоб оголосити, що обрано нового єпископа Рима?

Коли з димаря Сікстинської капели піднявся білий дим, увесь світ дізнався, що обрано нового єпископа Рима і наступника апостола Петра. Але що відбувалося під склепіннями, прикрашеними фресками Мікеланджело, за кілька хвилин до цього і що відбуватиметься до моменту, коли ім’я нового папи буде оголошено після «Habemus Papam» (У нас є папа), яке з Лоджії Благословень базиліки Святого Петра проголосить французький кардинал Домінік Мамберті?

Ритуал згоди

Відповідно до правил Ordo rituum Conclavis та Апостольської конституції Universi Dominici Gregis, один із кардиналів, присутніх у Сікстинській капелі, набрав необхідну більшість голосів, і вибори відбулися канонічно. Перший кардинал за порядком і вислугою (або, якщо він був обраний, другий за порядком і вислугою) від імені всієї колегії виборців запитав обраного на латині: «Чи приймаєш ти своє канонічне обрання на папський престол?» Щойно згода була отримана, він поставив запитання: «Як ти хочеш, щоб тебе називали?» Потім майстер папських літургійних церемоній, виконуючи функції нотаріуса і за присутності двох церемоніймейстерів як свідків, склав документ, що засвідчує згоду нового папи та прийняте ним ім’я.

Завершення конклаву

Конклав, як зазначено в Апостольській конституції Universi Dominici Gregis, завершується після того, як новий папа дає згоду на своє обрання, «якщо тільки він не вирішить інакше». Тоді до Сікстинської капели можуть увійти заступник Державного секретаріату, секретар з питань відносин із державами та всі, кому потрібно обговорити з обраним папою актуальні на той момент питання.

Дим і «Кімната сліз»

Після ритуалу згоди були спалені всі бюлетені та інші документи, використані під час виборів, а білий дим підтвердив, що нового папу обрано. Поки вірні на площі Святого Петра радіють, а весь світ чекає, щоб дізнатися ім’я нового папи, обраний залишає Сікстинську капелу і входить до сакристії, так званої «Кімнати сліз». Тут, за допомогою майстра літургійних церемоній, він одягає одну з трьох заздалегідь підготовлених папських шат.

Перша церемонія, вираження поваги і «Te Deum»

Повернувшись до Сікстинської капели, новообраний папа займає місце на кафедрі, і відбувається коротка церемонія, яку відкриває кардинал, перший за порядком єпископів. Перший із кардиналів-священників читає уривок із Євангелія, який може бути: «Ти — Петро, і на цій скелі Я збудую Церкву Мою» або «Паси овець Моїх». Нарешті, кардинал-протодиякон промовляє молитву за щойно обраного наступника Петра. Після цього всі присутні кардинали по черзі підходять до нового папи, щоб висловити йому свою повагу і послух. Потім усі разом співають гімн «Te Deum», який починає новообраний папа.

Молитва нового папи в каплиці Павла

Кардинал-протодиякон Домінік Мамберті виходить на балкон базиліки і оголошує народові результат виборів та ім’я нового папи, кажучи: «Annuntio vobis gaudium magnum: habemus Papam!» (Я сповіщаю вам велику радість: у нас є папа!). Тим часом новообраний папа, залишаючи Сікстинську капелу, щоб дістатися до балкона, заходить до каплиці Павла, де зупиняється, щоб помолитися в тиші перед Святими Дарами, а потім продовжує шлях до балкона, звідки вітає народ і дає перше апостольське благословення «Urbi et Orbi».

Його перші слова були: „Pax vobiscum omnibus“ (Мир вам усім).   У цій промові папа Лев XIV наголосив на важливості діалогу, любові та єдності (In Unitate), закликаючи вірних у всьому світі прагнути миру і солідарності. Він висловив подяку своїм попередникам, особливо папі Франциску, і висловив бажання продовжити розпочатий ним шлях, водночас запроваджуючи власний стиль керівництва, який описується як стриманіший і тихіший, але міцно вкорінений у вірі.   Папа Лев XIV також подякував своїм прихильникам і колишній єпархії в Перу, виступаючи італійською та іспанською мовами, що відображає його міжнародний досвід і тісні зв’язки з Латинською Америкою. Обране ним ім’я Лев XIV є відсиланням до папи Лева XIII, який увійшов в історію насамперед як папа, що закликав до миру в усьому світі (Pax Christi), а також був відомий своїми реформаторськими зусиллями та захистом прав працівників. Цей вибір може свідчити про те, що Лев XIV є потенційним Апостолом Світового Миру.   Нехай Всевишній Бог (Deo Volente) підтримує його в реалізації цих цілей!