Президентські вибори в Польщі 2025

Додати зображення!
Осіб:
1список осіб
Події:
24Список
Дата:
01.06.2025
Додаткові поля

Президентські вибори в Польщі 2025

Президентські вибори в Польщі відбулися у два тури. Перший тур відбувся 18 травня 2025 року, в якому брали участь 13 кандидатів, але жоден не набрав абсолютної більшості голосів (50%+1). Тому 1 червня 2025 року було проведено другий тур між двома найпопулярнішими кандидатами.

За даними Національної виборчої комісії Польщі, явка у другому турі склала 71,63%, загалом було подано 20 843 805 дійсних голосів. Це свідчить про високу залученість суспільства, що підкреслює політичну значущість виборів для польського суспільства.

У Польщі налічується понад 28 мільйонів виборців, і прогнози перед другим туром передбачали, що кандидатів може розділяти лише 70 000–100 000 голосів.

Серед громадян Польщі, які проживають у Латвії, проголосували понад 600 осіб, три п’ятих з яких підтримали Рафала Тшасковського.

Кандидати

У першому турі 18 травня 2025 року змагалися 13 кандидатів, але основна увага приділялася двом головним претендентам:

  • Рафал Тшасковський (Громадянська коаліція, KO): мер Варшави, висунутий ліберально-консервативною партією прем’єр-міністра Дональда Туска. Він представляв ліберальніший підхід, підтримуючи такі ідеї, як визнання одностатевих партнерств, Стамбульська конвенція, менш суворі обмеження на аборти, міграційна політика ЄС та інші, які в публічному просторі часто називають основними європейськими цінностями. У першому турі він отримав 31,4% голосів.

  • Кароль Навроцький (Право і справедливість, PiS): історик і кандидат національно-консервативної опозиції, який виступав за збереження консервативних цінностей, зміцнення інституту сім’ї, національної культури, рішуче виступаючи проти прирівнювання одностатевих партнерств до сім’ї, ідеології гендеризму, нав’язаної міграційної політики та бюрократизації державного управління. У першому турі він отримав 29,5% голосів.

Інші помітні кандидати в першому турі:

  • Славомір Ментзен (14,8%) – представляв право-популістське крило.

  • Гжегож Браун (6,3%) – консервативний кандидат.

  • Шимон Головня (5,0%), Адріан Зандберг (4,9%) та Магдалена Бєят (4,2%) – представляли ліві або центристські сили.

У другому турі 1 червня 2025 року у запеклій боротьбі перемогу здобув Кароль Навроцький, набравши 50,89% голосів (10 606 628 голосів), тоді як Рафал Тшасковський отримав 49,11% (10 237 177 голосів). Різниця між кандидатами склала лише 369 451 голос, що підтверджує напруженість боротьби.

Політичне значення

Ці вибори відображають поляризацію польського суспільства між консервативними та ліберальними ідеологіями. Кароль Навроцький, представляючи Право і справедливість, наголошував на збереженні консервативних цінностей, що знайшло відгук у значної частини виборців. Його також вважають прихильником політичного курсу Дональда Трампа та італійської лідерки Джорджі Мелоні.

Натомість ліберальна платформа Рафала Тшасковського привабила міських жителів і молодь, але цього виявилося недостатньо для перемоги над кандидатом опозиції.

Результати виборів можуть вплинути на внутрішню політику Польщі, зокрема дебати з соціальних питань, а також відносини з Європейським Союзом, де Право і справедливість часто займає більш скептичну позицію, відстоюючи національні інтереси Польщі. Обидва кандидати суттєво відрізняються у своїх поглядах, що чітко визначає політичні орієнтири польського суспільства. Важливо відзначити вплив католицької церкви Польщі з її консервативними цінностями.

Переможна партія у президентських виборах 2025 року – Право і справедливість (Prawo i Sprawiedliwość, PiS). Серед найвизначніших представників партії, які відіграють важливу роль у політичному житті Польщі, можна назвати:

  • Ярослав Качинський – лідер партії та один із найвпливовіших політиків Польщі. Колишній прем’єр-міністр (2006–2007) і головний ідеологічний лідер PiS, який підкреслює національно-консервативні цінності.

  • Лех Качинський, президент Польщі з 2005 по 2010 рік, який представляв Право і справедливість. Він трагічно загинув 10 квітня 2010 року в авіакатастрофі під Смоленськом, що стало важливою подією в історії Польщі та PiS. Лех Качинський був братом-близнюком Ярослава Качинського і одним із засновників партії, його президентство і трагічна смерть досі впливають на політичний наратив і базу прихильників PiS.

  • Матеуш Моравецький – колишній прем’єр-міністр Польщі (2017–2023), який представляв економічну та адміністративну політику PiS. Активно формував імідж партії на міжнародній арені.

  • Беата Шидло – колишня прем’єр-міністр (2015–2017) і нинішня депутатка Європарламенту, популярна серед консервативних виборців.

  • Збігнєв Зьобро – колишній міністр юстиції та лідер партії Солідарна Польща, союзник PiS. Відомий реформами судової системи, які викликали суперечки з ЄС.

  • Анджей Дуда – діючий президент Польщі (2015–2025), чиє президентство завершилося цими виборами. Він був тісно пов’язаний із PiS і підтримував її законодавчі ініціативи.

супутні заходи

НазваДатаМови
1Stāvovācijas, suminot Polijas vēstnieci Moniku MihališinuStāvovācijas, suminot Polijas vēstnieci Moniku Mihališinu01.06.2024lv
2
Polija paziņo, ka valsts likumi ir prioritāri pret ES likumiem un direktīvām07.10.2021lv, ru
3Президентские выборы в Польше в 2020 году Президентские выборы в Польше в 2020 году 12.07.2020ru
4Polijā apmēram 10,000 nacionāli noskaņotu poļu izgājuši ielās, lai atzīmētu Neatkarības dienuPolijā apmēram 10,000 nacionāli noskaņotu poļu izgājuši ielās, lai atzīmētu Neatkarības dienu11.11.2016lv
5Авіакатастрофа над СмоленськомАвіакатастрофа над Смоленськом10.04.2010de, ee, en, fr, lt, lv, pl, ru, ua
6Lehs Valensa nodod Polijas Prezidenta zvērestuLehs Valensa nodod Polijas Prezidenta zvērestu22.12.1990lv, pl
7Воєнний стан у Польщі 1981—1983Воєнний стан у Польщі 1981—198313.12.1981de, en, fr, lt, lv, pl, ru, ua
8Polijas Atmoda - strādnieki Gdaņskā uzstāda 21 prasību Polijas komunistu valdībaiPolijas Atmoda - strādnieki Gdaņskā uzstāda 21 prasību Polijas komunistu valdībai17.08.1980lv, pl
9Pāvests Jānis Pāvils II ierodas ar vizīti Polijā. Tā ir pirmā pāvesta vizīte komunistiskās PSRS satelītvalstīPāvests Jānis Pāvils II ierodas ar vizīti Polijā. Tā ir pirmā pāvesta vizīte komunistiskās PSRS satelītvalstī02.06.1979lv
10General Anders meets StalinGeneral Anders meets Stalin03.12.1941en, lv, pl
11Padomju Savienībā tiek iznīcināti Polijas kompartijas līderi un biedriPadomju Savienībā tiek iznīcināti Polijas kompartijas līderi un biedri21.08.1937lv, ru
12
Ievēlētais pirmais Polijas prezidents stājas amatā11.12.1922lv, pl
13Polijas Seims liepājnieku Narutoviču ievēlēja par Polijas Republikas pirmo prezidentu Polijas Seims liepājnieku Narutoviču ievēlēja par Polijas Republikas pirmo prezidentu 09.12.1922lv, pl
14 Poolas lipupäeva Poolas lipupäeva02.05.1919ee, fr, lt, lv, pl, ru
15Józef Piłsudski assumed supreme military power in Poland. This is regarded as symbolic first day of Polish independenceJózef Piłsudski assumed supreme military power in Poland. This is regarded as symbolic first day of Polish independence11.11.1918en, lv, pl
16Cars Nikolajs II izdod rīkojumu, kurā paredz neatkarīgas Polijas valsts atjaunošanuCars Nikolajs II izdod rīkojumu, kurā paredz neatkarīgas Polijas valsts atjaunošanu25.12.1916lv, pl
17Koscjuško sacelšanās pret Krievijas okupāciju. Krakova padodas prūšiem bez pretošanāsKoscjuško sacelšanās pret Krievijas okupāciju. Krakova padodas prūšiem bez pretošanās15.06.1794lv, pl
18Конституція 3 травняКонституція 3 травня03.05.1791de, en, fr, lv, pl, ru, ua
19Polijas Seims atzīst Ernsta Johana Bīrona tiesības uz Kurzemes hercogistiPolijas Seims atzīst Ernsta Johana Bīrona tiesības uz Kurzemes hercogisti10.02.1763lv
20Par Polijas karali ievēlē Staņislavu LeščinskiPar Polijas karali ievēlē Staņislavu Leščinski12.07.1704lv, pl

Місця не присвоєно

    Осіб

    Назва Народився / С / В Помер Мови
    1Лех Качи́нськийЛех Качи́нський18.06.194910.04.2010de, ee, en, fr, lt, lv, pl, ru, ua
    ключові слова