Королівська бібліотека Ескоріалу

Монастир Сан-Лоренсо де Ель-Ескоріаль, Іспанія

Королівська бібліотека Ескоріалу (Biblioteca Real del Monasterio de San Lorenzo de El Escorial) – перлина Відродження, частина величезного королівського комплексу в Іспанії. Вона символізує інтелектуальну спадщину короля Філіпа II і стала однією з перших європейських сховищ знань у стилі «бібліотека-галерея».

Розташування

Бібліотека розташована в Королівському монастирі Сан-Лоренсо де Ель-Ескоріаль (Monasterio de San Lorenzo de El Escorial), в автономній спільноті Мадрид, приблизно за 45 км від центру Мадрида. Це частина найбільшого ренесансного комплексу в світі, що включає монастир, палац і базиліку, внесеного до списку ЮНЕСКО.

Створення та ключові постаті

Бібліотека заснована в 1565 році як частина будівництва Ескоріалу (1563–1584 рр.), ініційованого королем Іспанії Філіпом II (1527–1598) – пристрасним бібліофілом і гуманістом, який бачив у ній центр наук і мистецтв. Ідея виникла ще в 1556 році, але реалізована після перенесення двору до Мадрида. Ренесанс (епоха Відродження) охоплює приблизно 1300–1600/1700 роки, з піком у XV–XVI ст., коли в Італії та Іспанії відродилися античні знання, гуманізм і мистецтво (Леонардо да Вінчі, Мікеланджело).

Архітектор: Хуан де Еррера (Juan de Herrera), який створив класичний ренесансний дизайн з полицями вздовж стін – перша така бібліотека в Європі.

Фрески: Італійський художник Пеллегріно Тібальді, який розписав стелі.

Формування колекції: Гуманісти на кшталт Бенітто Аріаса Монтана (каталогізував 1576 р., пожертвував єврейські рукописи) та Дієго Уртадо де Мендоса (пожертвував >850 рукописів 1576 р.). Колекція зібрана через покупки, дари та конфіскації з Європи та колоній.

Розміри та ключові показники

• Площа приміщень: Головний зал (Sala de los Frescos) – 54 м завдовжки, 9 м завширшки, 10 м заввишки з бочкоподібним склепінням; Зал рукописів – 29 м завдовжки, 10 м завширшки, 8 м заввишки; Літній зал – 15 × 6 м.

• Колекція: Близько 4700 рукописів (зокрема ~1400 латинських, 650 грецьких, ~2000 арабських, 80 єврейських) та 40 000 друкованих книг. До пожежі 1671 р. налічувалося >4500 томів. Полиці з червоного дерева, кедра та ебену (ebony – щільна, важка чорна тверда деревина з тропічних видів Diospyros, стійка до шкідників, використовується для розкішних меблів; рідкісний і дорогий матеріал з Африки/Азії). У головному залі – 54 полиці.

Цікаві факти

• Бібліотека пережила дві пожежі: 1671 р. знищено >4000 рукописів (зокрема документи з Америки), але відновлено до 1725 р.; 1872 р. – мінімальні втрати.

• Стелі прикрашені фресками Тібальді з зображенням семи вільних мистецтв (граматика, риторика, діалектика, арифметика, музика, геометрія, астрономія) та мудрецями античності – символ інтелектуальної спадщини Філіпа II.

• Рідкості: Codex Aureus (золоте Євангеліє), реліквії з битви при Лепанто (1571), «Кантigas де Санта-Марія» Альфонсо X. Деякі полиці зачинені від злодіїв, а корінці книг спрямовані назовні, щоб показати позолочені обрізи.

• Це була особиста «багата бібліотека» (Librería Rica) Філіпа II, центр іспанського інтелектуалізму, але інквізиція обмежила єврейські та кастильські тексти.

• Світовий контекст: Найдавніша відома бібліотека світу – Королівська бібліотека Ашшурбаніпала в Ніневі (Стародавня Ассирія, ~668–631 рр. до н.е.), з тисячами глиняних табличок (епос «Гільгамеш», медицина, астрономія); відкрита в XIX ст., нині в Британському музеї. Інші давні: Ебла (2500–2350 рр. до н.е., Сирія) або Аль-Карауїн (859, Марокко) – найдавніша неперервно діюча.

Порівняння з іншими бібліотеками

Ескоріал – одна з найгарніших ренесансних бібліотек, але не найдавніша чи найбільша. Ось порівняння за віком, розміром і славою:

(Бібліотека, Рік заснування, Розмір (книги/рукописи; приміщення),Слава та порівняння з Ескоріалом

• Ватиканська бібліотека (Ватикан) - 1475, ~1,1 млн друкованих + 75 000 рукописів; кілька залів
  Старша на століття; славніша як найбільший християнський архів;
  подібний ренесансний гуманізм, але ширші релігійні тексти. ЮНЕСКО.
• Лауренціана (Флоренція, Італія) - 1523,  ~11 000 рукописів + друковані; вестибюль Мікеланджело (30 м)
  Трохи молодша, але ікона Відродження (дизайн Мікеланджело);
  менша, але архітектурно яскравіша – подібна «стінова» система полиць.
• Британська бібліотека (Лондон) - 1753 (публічна), ~170 млн одиниць; 13 км полиць, зали
  Значно більша та молодша; славніша як центр світових знань («Беовульф»);
  Ескоріал естетичніший, але компактніший.
• Бібліотека абатства Сен-Галлен (Швейцарія) - 820 (найдавніша монастирська), ~170 000 томів + 2100 рукописів; бароковий зал (80 м)
  Старша на 700 років; славніша середньовічними рукописами;
  Ескоріал – ренесансний аналог, менш релігійний. ЮНЕСКО.
• Бодліанська бібліотека (Оксфорд) - 1602, ~13 млн томів; зали, включно з Radcliffe Camera
  Молодша, більша; академічно славніша (перша публічна в Англії);
  Ескоріал королівська та художніша.

У сучасній літературі, кіно, мистецтві та подіях

Бібліотека рідко з'являється в поп-культурі, але надихнула дизайн Ватиканської бібліотеки та є об'єктом академічних досліджень (наприклад, Oxford Bibliographies про епоху Філіпа II). Твори колекції (портрети Веласкеса) – у музеї Прадо та Національній галереї Лондона. В історії мистецтва – символ ренесансного гуманізму (Smarthistory). Немає головних ролей у фільмах, але згадується в документальних (про іспанську історію) та виставках (факсиміле «Кантigas де Санта-Марія»). У XIX ст. ілюстрована порятунком від пожежі 1872 р.

Джерела: ЮНЕСКО, Britannica, офіційний сайт Ескоріалу. Оновлено на 2025 р.