Картина "Композиція в сірому та чорному № 1" Картина Джеймса Макніла Вістлера "Композиція в сірому та чорному № 1", більш відома як "Мати Вістлера", була вперше представлена 6 травня 1872 року на 104-й виставці Королівської академії мистецтв у Лондоні. Ця дата позначає її офіційний публічний дебют. "Композиція в сірому та чорному № 1" — це олійна картина на полотні, створена Вістлером у 1871 році. Її розміри становлять 144,3 x 162,4 см, і вона вважається одним із найзнаковіших американських творів мистецтва. На картині зображена мати художника, Анна Матільда Макніл Вістлер, яка сидить у профіль на стільці, одягнена в чорну сукню з білим мереживним чепцем, тримаючи в руках білу хустинку. Її обличчя випромінює спокій і стоїцизм, що багатьом асоціюється з пуританським американським характером. Картина вирізняється мінімалізмом і геометричною композицією. Вістлер свідомо уникав сентиментального портрета, наголошуючи на естетичній гармонії та формальній рівновазі. Він використовував обмежену кольорову палітру — домінують сірі, чорні та приглушені сині тони, що створюють аскетичну, але елегантну атмосферу. На задньому плані видно просту кімнату із завісою, на якій зображено делікатний квітковий візерунок у японському стилі, та дві невеликі графічні роботи самого Вістлера на стіні, що відображають його інтерес до японського мистецтва. Картина є втіленням принципу "мистецтво заради мистецтва", де художник зосереджується на взаємодії форми, ліній і кольору, а не на емоційному чи наративному змісті. Вістлер назвав картину "Композицією", щоб підкреслити її абстрактну природу, а не ідентичність портрета, що викликало дискусії у вікторіанському суспільстві, яке очікувало сентиментальних образів матері. Незважаючи на це, картина стала символом материнської любові та стійкості, її часто називають "вікторіанською Мона Лізою". Вона вплинула на попкультуру, з’являючись у рекламі, фільмах і навіть на поштових марках. З 1891 року картина належить французькій державі і виставлена в Музеї д’Орсе в Парижі, де вважається одним із найвідоміших американських творів мистецтва за межами США. Картина була вперше представлена у 1872 році на виставці Королівської академії мистецтв у Лондоні як експонат № 941 під назвою "Композиція в сірому та чорному: Портрет матері художника". Виставка тривала з травня по серпень 1872 року, а точна дата відкриття — 6 травня 1872 року. Картина ледь не була відхилена через консервативне ставлення Академії до її незвичайної назви та абстрактного підходу, але її врятував союзник Вістлера, Вільям Боксалл, тодішній директор Національної галереї. Виставка викликала суперечки, оскільки вікторіанська публіка вважала, що портрет матері не повинен бути лише "композицією", тому було додано пояснювальний підзаголовок. Цікаві факти:

• Контекст створення: Вістлер малював свою матір, коли вона жила з ним у Лондоні. Спочатку він планував, що вона стоятиме, але через здоров’я 67-річної Анни її зобразили сидячи. Існує легенда, що іноді, коли мати була втомлена, її заміняла сусідка як модель.
• Скандал і вплив: Картина викликала дискусії про мету мистецтва і стала символом естетичної філософії Вістлера. Вона вплинула на таких митців, як Клод Дебюссі, який, надихнувшись Вістлером, експериментував із "сірими тонами" у своїх творах.
• Культурне значення: У 1934 році США випустили поштову марку із зображенням картини, що ще більше закріпило її статус американської ікони. Її порівнюють із такими творами, як "Американська готика" чи "Мона Ліза", через її миттєву впізнаваність.